АБЕТКА ПОРАД БАТЬКАМ  ВІД ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

А — аналізуйте, що дитина дивиться по телевізору чи в Інтернеті.

Б — будьте толерантними під час розмови з дитиною.

В — вас запитують — уважно слухайте, давайте відповіді.

Г — говоріть із дитиною у зрозумілій, прийнятній для неї формі.

Д — дивіться телевізор, читайте журнали разом із вашою дитиною.

Е — економте свій час і сили на вмовляння дитини прочитати якусь книжку чи подивитися певну передачу; напевно, їй це ще зарано — на все свій час.

Є — єдність поглядів, оцінок батьків у тому, що дивиться, читає, у що грається дитина на комп'ютері.

Ж — життя дитини не має обмежуватися телевізором, комп'ютером чи плеєром.

З — з розумінням ставтеся до телепрограм, які обирає дитина, зважайте на її вік, інтереси тощо.

І — ігри на комп'ютері заміняйте рухливими іграми надворі.

К — купуйте дитині тільки необхідне, не потурайте її забаганкам.

Л — любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.

М — мистецтво — це не лише телебачення, преса та Інтернет.

Н — не кажіть дитині: «Тобі ще рано це дивитися», — просто перемкніть канал на ту програму, яку можна дивитися разом із нею.

О — обговорюйте з дитиною побачене по телевізору.

П — поважайте думки дитини.

Р — радійте та сумуйте разом із дитиною в повсякденному житті, коли дивитеся чи обговорюєте телепередачу або книжку.

С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

Т — творчий потенціал дитини розвивайте.

У — успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.

Ф — фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяє лише веселими барвами.

X — хай завжди дитина відчуває ваш інтерес до себе.

Ц — цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся і про їхні захоплення, погляди на життя, про те, що вони читають, тощо.

Ч — частіше допомагайте дитині виконувати доручену справу, але не виконуйте її за дитину.

Ш — шум — це ворог здоров'я дитини.

Щ — щастя і радість дітей — у ваших руках.

Ю — юнацький вік — це найкращий період у житті дитини.

Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб'язною, правдивою, ставилася до всіх із любов'ю, дотримуйтеся самі цих порад.

Поради батькам щодо адаптації дитини до умов закладу дошкільної освіти

1. Передусім слід організувати життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в закладі дошкільної освіти.

 2. Готуючись до дитячого садка, докладно розкажіть малюку, що вдень він буде ходити до дитячого садка, а ввечері ви разом з ним будете займатися вдома цікавими справами.

 3. Варто зацікавити сина чи доньку дитячим садком, викликати бажання йти туди. Для цього під час прогулянок покажіть будівлю закладу дошкільної освіти, ігрові майданчики; разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя в садочку. Не можна дитину залякувати садком, погрожувати: «Не слухатимеш – віддам у садочок». Це викличе страх перед закладом дошкільної освіти і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слід викликати бажання в неї ходити до садка: «Якщо слухатимеш, не плакатимеш, то підеш у дитячий садок». Про вступ до садка треба говорити в сім'ї як про радісну, очікувану подію.

4. Ідучи будь-куди, завжди розповідайте малюкові, що буде, коли ви повернетесь, щоб у нього була впевненість в тому, що він потрібен вам!

 5. Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування та взаємодії. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності. Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Так діти, звикнувши до надмірної опіки, у яслах почуваються безпорадними і самотніми.

6. Подбайте про психічне і фізичне здоров’я дитини.

7. Повідомте вихователів про звички та вподобання вашого малюка, про особливості здоров'я та поведінки.

ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ

    1. Створюйте в сім’ї комфортне середовище для дитини. Любіть її. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з нею.
     2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
     3. Адекватно реагуйте на негативні емоційні вияви дитини.
     4. Задовольняйте природну потребу дитини в емоційній безпеці.
     5. Вчіть дитину дотримуватись порядку, пояснюючи його важливість для збереження позитивних емоцій.
     6. Запобігайте виникненню депресивних станів.
     7. Формуйте в дітей відчуття власної досконалості (усвідомлення образу „я”, самооцінка, рівень домагань, особистісні очікування), потребу в постійному самовдосконаленні.
     8. Наповніть свою душу й серце любов’ю до всіх і до всього. Передавайте це дітям. Більше всміхайтеся. Це запорука здорової сім’ї, особистого здоров’я – вашого й ваших дітей.

     9. Не робіть за дитину те, що вона у змозі зробити сама. Вона може і надалі використовувати вас як прислугу.
     10.Не читайте дитині нотацій і не кричіть на неї, інакше вона буде змушена захищатися, прикидатися глухою.
     11. Змиріться з тим, що дитина любить експериментувати. Так вона пізнає світ.
     12. Дитина вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати її від наслідків власних помилок.
     13. Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте спекатися її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні.
     14. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її уважно, із розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, що вона говорить.
     15. Не ставте занадто багато запитань і не встановлюйте безліч правил для дитини: вона не звертатиме на вас уваги.
     16. Нехай дитина дає волю своїм фантазіям. Жива уява – дарунок, властивий дитинству. Ніколи не придушуйте його!
     17. Поява дитини в родині може викликати кризу в житті старшої дитини. Ставтеся до дітей однаково. Старша дитина повинна знати, що ви любите її ні трохи не менше, ніж інших дітей.
     18. Гарний спосіб припинити сварку між дітьми – перемінити обстановку, відволікти їх.
      19. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитини певні якості, ставтеся до неї так, ніби вони вже є.
    20. Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення.
     21. Не поправляйте дитину в присутності сторонніх. Якщо ви скажете їй усе спокійно, віч-на-віч, вона зверне набагато більше уваги на ваше зауваження.
     22. У стосунках із дитиною не покладайтеся на силу. Це озлобить її і привчить до того, що зважати слід лише на силу.
     23. Знайдіть будь-яку галузь реальних успіхів, підкреслено виділяйте таку діяльність, у якій дитина успішна, може самореалізуватися, самостверджуватися, переживати успіх і пов’язані з ним позитивні емоції, знайти втрачену віру в себе.
      24. Проаналізуйте разом із дитиною (у вільній ненав’язливій формі) можливі варіанти подолання тих, чи інших складних ситуацій повсякденного життя, які часто зустрічаються або можуть зустрітися дитині.
      25. Виховуючи дитину, не забувайте про її темперамент та особливості психічних проявів у зв’язку з цим.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ СОРОМ'ЯЗЛИВОЇ ДИТИНИ

1. Фон спілкування з дитиною повинен бути спокійним і доброзичли­вим.

2. Необхідно звести до мінімуму критику і негативні оцінки поведінки дитини, а щодо її особистості такі оцінки взагалі неприпустимі.

3. Головний козир дорослих — це терпіння і тактовність.

4. Необхідно розвивати у дитини ініціативність і самостійність.

5. У побуті необхідно стимулювати дитину до різнобічного спілкування: звернутися до когось з проханням, віддати що-небудь (гроші — продав­цю, телеграму — телеграфісту тощо). На перших етапах присутність та участь знайомого дорослого обов'язкова.

 РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ НЕСПОКІЙНОЇ ДИТИНИ

1. Слід уникати крайнощів: не можна дозволяти дитині робити все, що їй заманеться, але не можна і все забороняти. Чітко виберіть для себе, що можна і чого не можна, і погоджуйте це з усіма членами родини.

2. Показуйте дитині приклад своєю поведінкою: стримуйте свої емоції, адже вона наслідує вас.

3. Приділяйте дитині достатньо уваги, вона не повинна відчувати себе забутою, але в той же час поясніть дитині, що бувають моменти, коли у вас є інші турботи, вона повинна це зрозуміти і прийняти. Пам'ятайте, що істеричні напади найчастіше пов'язані з прагненням привернути до себе увагу або викликати жаль та співчуття.

4.  Не треба по­турати дитині, не треба змінювати своїх вимог. Коли дитина заспокоїть­ся, поясніть їй, чому ви зробили так, а не інакше.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ КОНФЛІКТНОЇ ДИТИНИ

1. Слід стримувати прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Тре­ба тактовно коригувати недружні погляди або бурмотання з образою собі під ніс.

2. Припинивши сварку, не звинувачуйте іншу дитину в її виникненні, захищаючи свою. Прагніть об'єктивно розібратися в причинах, що її спровокували.

3. Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, ви­значте неправильні дії своєї дитини, які спричинили його. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації. Не обговорюйте в присутності дитини проблеми її поведінки. Вона може затвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і продовжу­ватиме провокувати їх.

4. Не завжди слід втручатися у сварки дітей, потрібно надати їм можливість самим порозумітися і навчитися спілкуватися. Проте, якщо під час гри одне з них завжди перемагає, а інше виступає «жертвою», слід перервати таку гру, щоб запобігти формуванню боязкості у переможеного.

 Рекомендації для батьків  щодо взаємодії з тривожною дитиною

-         Найголовніше – це зрозуміти, що дитина тривожна. Для цього спілкуйтеся з дитиною, говоріть про те , що її хвилює, чого вона боїться, про що думає. Дитина має довіряти Вам. Вона має бути впевненою, що звернувшись до Вас за порадою чи підтримкою, не отримає осуду чи насмішки, а знайде розуміння, знатиме, що Ви завжди допоможете їй знайти вихід у будь-якій ситуації.

-         Якщо дитина не говорить відкрито про свої труднощі, пограйте з нею її улюбленими іграшками, моделюючи у грі можливі складні ситуації. Діти дошкільного віку зазвичай залюбки беруть участь у таких іграх. Під час гри дитина може відтворити те, що її турбує, тривожить, а Ви натомість підкажете, як розв’язати ту чи ту проблему.

-         Якщо найближчим часом має відбутися важлива подія, у якій дитина братиме участь ( поїздка, свято, вистава тощо ), то заздалегідь підготуйте дитину до неї, детально обговоріть, що саме відбуватиметься.

-         Не описуйте дитині можливі труднощі – навпаки, демонструйте віру в її сили та можливості. Завжди будьте напоготові допомогти своїй дитині, підтримати її.

-         Формуйте у дитини позитивне мислення, показуючи, як знаходити плюси в будь-якій ситуації. Станьте для неї прикладом оптимізму, адже в оптимістичних батьків – оптимістичні діти.

-         Використовуйте частіше у спілкуванні з дитиною тілесний контакт – обіймайте її, гладьте, беріть за руку тощо.

-         Намагайтеся робити дитині менше зауважень, особливо за присутності сторонніх.

-         Уникайте несправедливих, необдуманих покарань, крику, образ. Контролюйте свої емоції.

-         Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала, за що.

-         Використовуйте у спілкуванні з дитиною слова підтримки: «Молодець!», «У тебе все вийде!», «Я вірю в тебе!» тощо.

-         Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Орієнтуйтеся лише на її особисті успіхи та особливості. Відзначайте, що в ній змінилося, чого вона навчилася, порівнюючи її можливості, здібності, навички з тими, що були минулого тижня, місяця, року.

-         Демонструйте зразки впевненої поведінки, будьте в усьому прикладом для дитини.

-         Спілкуйтеся з дитиною спокійним тоном, контролюйте своє мовлення.

-         Будьте послідовними у вихованні дитини.

 -         Не будьте надто вимогливими до дитини.

-         Навчайте дитину ставити перед собою конкретні коротко перспективні цілі та поступово, можливо, за Вашої допомоги, досягати їх.

-         Залучайте дитину до колективних видів діяльності. Однак уникайте змагань і будь-яких інших видів діяльності, орієнтованих на швидкість виконання.

-         Не намагайтеся у складних обставинах одразу виконати все замість дитини – запропонуйте їй подумати і впоратися з проблемою разом.

Користь ігор для дітей дошкільного віку

Батьки часто чують, що для малюків у дошкільному навчальному закладі велике значення мають різноманітні ігри. Але гра з ляльками або кубиками на перший погляд має мало спільного з академічними знаннями, в яких у дитячому садку діти мають досягти успіхів.

Гра – це основа навчання маленьких дітей! Надавши вашій дитині час і кілька простих іграшок, можна таким чином подарувати багато цінних можливостей для отримання нових знань.

Значення гри полягає в тому, що діти починають розуміти й пізнавати їх світ. Дитяча гра розкриває їх творчий потенціал і стимулює уяву, розвиває основи читання, мислення й навички вирішення проблем, а також моторику. Вона складає основу навчання.

Чому гра настільки важлива і що ж вивчають дошкільнята у процесі гри? Спробуйте кілька із цих простих ідей, і ви дізнаєтеся про ті освітні способи та їх переваги, що може дати своїй дитині кожний батько.

Мова і збільшення словникового запасу

У процесі гри з іншими дітьми або дорослими у дитини розвиваються навички мовлення й збільшується словниковий запас. Ваша дитина послухає й вивчить мову, навіть не осмислюючи це. Граючись, діти вчяться використовувати мову для комунікації та смислового спілкування, запам’ятовувати нові слова і сприймати на слух граматичну структуру рідної мови.

• Транспортні засоби і тварини. Граючи з іграшковими легковими автомобілями, вантажівками та поїздами, а також тваринами, діти дізнаються багато нових слів для збагачення свого словникового запасу, оскільки цікавляться їх назвами, метою використання, а у випадку із тваринами – їх їжею та місцем існування. Крім того, діти й дорослі можуть придумувати різноманітні ігрові сценарії, в яких транспортні засоби або тварини можуть проявити себе, тим самим продовживши подальший розвиток мови та розширення словникового запасу.
• Ляльковий будиночок і ляльки. Гра з іграшковим будиночком для ляльок або самими ляльками дозволяє дитині відтворювати те, що відбувається в її повсякденному житті, використовуючи слова та фрази, які дитина почула від рідних і близьких. Ви, скоріше за все, здивуєтесь, коли ваша донька почне відтворювати якусь подію вашими ж власними словами, причому кінець цієї історії, можливо, буде альтернативним – таким, який для неї душевно більш близький.

Уява і творчість

У нашому стрімкому й високотехнологічному суспільстві в дітей усе менше й менше можливостей використовувати й розвивати їх творчі здібності. Діти, яким не дають можливість часто грати, можуть відчувати труднощі з тим, як зайняти себе у вільний час, бо без інструкції вони просто не знають, що робити. При наданні можливості для відкритих ігор (без певного шаблону), ваша дитина автоматично активує свій творчий потенціал, і її можливості стануть просто безмежними.

• Театральна гра. Дайте дитині кілька речей, наприклад, тарілки та іграшкові овочі і фрукти, порожні коробки та іграшковий касовий апарат або іграшки тварин і дитячий набір лікаря, і ваша дитина перенесеться в абсолютно інше місце. Дивіться й дивуйтесь тому, що вона придумає, коли приступить до гри.
• Канцелярські предмети й «hand-made». Без певної нав’язаної вами ідеї забезпечте вашу дитину різнорідними речами для створення чогось своїми руками, хай, наприклад, це будуть маркери та олівці, шматочки тканини або кольорового паперу, пусті коробки чи контейнери, клей, кнопки та стікери. Дозвольте дитині створити все, чого їй хочеться, і спостерігайте за тим, як у вашому малюкові почне проявлятись маленький митець.

​Розв'язання задач і математика

Під час ігор діти можуть вирішувати складні проблеми, а також вивчити кілька основних математичних принципів. Кубики та пазли – чудова база для того, щоб надати вашій дитині багато можливостей для стимуляції розвитку цих важливих навичок.

• Кубики. Гра з кубиками породжує багато цінних «проблем» і задач, які необхідно вирішувати й розв'язувати у процесі реалізації сценарію гри. Як нам збалансувати конструкцію? Наскільки високою ми можемо зробити цю башту? Чи можемо ми побудувати замок? До того ж, маючи справу з різноманітними формами й розмірами ігрових блоків, діти дізнаються про деякі базові математичні поняття.
• Пазли. Розв’язуючи головоломку, намагаючись підібрати та стикувати її частини, діти також набувають важливих математичних навичок й досвід розв’язання проблеми. Вони дізнаються про розміри (чи не занадто великий малюнок на пазлику для фрагмента картинки) та фігури (чи однакова форма пазлика із краями даної частини). Ви можете заохочувати таке навчання, підключаючись до гри та розмовляючи з вашою дитиною А коли складений пазл перетвориться на гарний малюнок, ваш малюк отримає цінний досвід задоволення від роботи та позитивні емоції від досягнення результату.

Розвиток крупної та дрібної моторики

Навички крупної моторики розвиваються при залученні великих м’язів ніг і рук, а розвиток дрібної моторики припускає використання м’язів кистей рук, які потім при писанні будуть утримувати та спрямовувати ручку або олівець. Гра може надати багато можливостей попрацювати над укріпленням цих м’язів без активної уваги дитини – вона навіть не буде осмислювати це.

• Нанизування намистинок і плетення. Дайте дітям дитячі буси. Нанизування та плетення з них мережива стане веселим і цікавим способом контролю рухів дрібних м’язів. Ваша дитина може створити оригінальне намисто й у той самий час укріпити м’язи для дрібної моторики. Шнурування або пришивання безпечною нетравматичною голкою також дасть дітям молодшого шкільного віку задоволення від реалізації цікавих творчих ідей.
• М’ячі й балансування. Ведення м’яча та ходьба по колоді можуть допомогти вашій дитині стати більш скоординованою. Вийдіть на вулицю та поганяйте м’яч, встановіть ворота та почніть гру. Кожного разу, коли ви бачите перед собою довгу колоду, широкий бордюр або дерев’яну дошку, допоможіть дитині трохи попрактикуватись у балансуванні й рівновазі.

Зберіть іграшки та зробіть ігрову площадку, надавши дитині достатньо часу для гри. Гра з вашою дитиною, безумовно, залишить багато чудових спогадів про дитинство, а головне – вона надасть різноманітні навчальні можливості і буде сприяти розвитку вашої дитини.

Всі люди на Землі мають рівні права та свободи!

Це закріплено Декларацією Прав Людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права? Права дитини закріплені Конвенцією Про Права Дитини, що проголошена Генеральною Асамблеєю ООН у 1989 році,

Кожна дитина має право:
- на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
- на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;
- на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або опікунів; -
- на захист від жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність людини видів поводження чи покарання;
- на захист від сексуальних домагань;
- на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;
- на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
- на свободу думки, совісті, віросповідання;
- на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції.

Права дитини порушуються:

- коли не забезпечена безпека її життя і здоров'я;
- коли її потреби ігноруються;
- коли по відношенню до дитини є випадки насилля або приниження;
- коли порушується недоторканість дитини;
- коли дитину ізолюють;
- коли дитину залякують;
- коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для неї рішення;
- коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття;
- коли її використовують і нею маніпулюють;
- коли її особисті речі не є недоторканими.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.
Не бійтеся допомогти і захистити свою дитину!